Усі ми часом потерпаємо від стресу, але що воно таке, де «живе», та чи такий він шкідливий, як ми вважаємо? 6 поширених міфів про стрес розвінчує експерт.

Слово «стрес» ми звикли вживати як загальний термін, щоби описати стан, коли нам якось не по собі. Але стреси бувають різні, і не всі вони є шкідливими.
Міф №1. Стрес – це все одно що сильна тривога
Люди часто заперечують – «нема в мене ніякого стресу» – маючи на увазі, що не відчувають неспокою, тривоги або страху. Але стрес узагалі – не хороший, і не поганий, стрес – це природний механізм, що переводить тіло та розум у «режим бойової готовності».
Прискорене серцебиття, загострені чуття, м'язи та мозок у тонусі – часто ми не розцінюємо це як стресовий стан, ми просто заклопотані, напружені та продуктивні.
Помічати, коли ми виходимо за межі базового стану спокою – це корисний перший крок до того, щоби керувати власним життям, де допускати хронічного стресу, надмірної стресової реакції на якісь ситуації.
Міф №2. Стрес – це шкідливо
Під час стресу енергія використовується швидше, а всі системи нашого організму швидше виснажуються. Тобто коли стрес стає для нас станом «за умовчанням», можуть виникнути такі симптому як дратівливість, втома, поганий настрій, низька концентрація, залежність від цукру чи стимуляторів, проблеми зі сном, травленням тощо.
Самі по собі збудження та зібраність зовсім не погані, вони потрібні нам, щоби встати вранці та вправлятися з завданнями протягом дня. Наприклад, існує «вигоряння» або адреналінова втома, коли залози почитають продукувати менше гормонів стресу, ніж потрібно людині. Люди з нестачею «хорошого стресу» стають байдужими, млявими та не реагують належним чином на неординарні ситуації.
Корисна доза стресу – це посередині між перезбудженням нервової системи та недостатнім її збудженням, каже Уотс. Якщо порівняти зі спортом, то помірні фізичні вправи зміцнюють людині серце та тіло, тоді як надмірне навантаження викликає в тканинах оксидативний стрес, пов'язаний з запаленнями та хронічними хворобами.
Міф №3. Стрес «у голові»
Не можна розглядати мозок чи нервову систему окремо від інших частин тіла. У нашому організмі все пов’язане між собою, і він увесь відповідає на якісь внутрішні або зовнішні стимуляції.
Зверніть увагу, де, в яких частинах тіла ви відчуваєте стрес. Подумайте, як ви можете собі допомогти. Адже просто поклавши долоню на те місце, де він «гніздиться» – живіт або серце – можна себе хоч трохи заспокоїти. Масаж, гаряча ванна, розтяжка чи фізичні вправи – усе це може помогти послабити психологічну напругу.
Міф №4. Коли стрес минув, він уже не зашкодить
Більша частина того, як ми реагуємо та на що, зумовлена нашим попереднім досвідом. Наприклад, якщо нас уже зраджували, нам складніші довіряти. І стрес ми також «запам’ятовуємо».
Цікаво, що інтуїтивне відчуття, що ми в небезпеці, зароджується в животі. Через ентеричну частину вегетативної нервової системи сигнал передається мозкові.   Наука лише починає розуміти цей зв'язок, говорить Уотс.
Робота з психологом допомагає нам пережити негативний досвід минулого, але також нам треба «переконати» наші тіла, що ми в безпеці, що нам нічого не загрожує. Уотс радить прогулянки, йогу. Якщо ви сконцентруєтеся на тому, щоби дихати повільно та глибоко, тіло зрозуміє, що нема від чого тікати.
Міф №5. Знайомі ситуації вже не викликають стресу
Насправді ми, мов білки, можемо постійно бігати в колесі тригерів стресу, починаючи з того, що виплигуємо вранці з ліжка, блискавично збираємося, заковтуємо сніданок та мчимо на роботу. Ми командуємо нервовій системі «Стрибай!» та підганяємо себе адреналіном.
Після роботи ми настільки втомлені, що розслабляємося перед телевізором, від чого стаємо радше очманілими, ніж відпочилими. Шопінг, компульсивне переїдання, алкоголь, ігроманія та паління – це все негативні патерни подолання стресу.
Просто помітивши, в чому саме ми ходимо колами однією й тією ж стежкою, ми можемо допомогти собі змінити власне життя на краще.
Міф №6. Нам нема від чого «стресувати» в повсякденному житті
Клієнтів Уотс часто дивує, чому вони такі втомлені та стресовані, коли їхнє повсякденне життя, здавалося б, спокійне та «нормальне». Але наші пращури не були оточені стількома гаджетами та джерелами штучного освітлення, як ми, не отримували щодня стільки інформації, звукових та візуальних стимулів.
Уотс радить надавати перевагу читанню книжки ввечері, ніж вдивлянню в екран, не брати до рук смартфон до 9-ої ранку та після 8-ої вечора, а в дорозі слухати корисні подкасти,   а не читати Facebook.

Джерело @ healthista.com