Як   повідомляє прес-служба Держгеокадастру, лише 2 візити до органів державної влади для оформлення земельної ділянки та 4 місяці на проходження усіх процедур – так планують реформувати та спростити земельні відносини в Україні на державному рівні.

23 вересня на виїзному засіданні Кабінету Міністрів у Полтаві було представлено пакет реформ, спрямованих на розвиток земельних відносин в Україні.
Так, згідно запропонованих реформ, кількість візитів до органів державної влади для оформлення земельної ділянки скоротиться в п’ять разів – з 10 до 2, середній термін проходження усіх процедур – 4 місяці. Зараз оформлення ділянки триває від шести до дванадцяти місяців, а в окремих випадках, затягується до двох років. Також реформи спрямовані на детінізацію ринку землі та ліквідацію корупції. Інструментом боротьби зі зловживаннями має стати введення Держгеокадастром безконтактних адміністративних послуг.   У рамках цих доручень прем’єр-міністром України Арсенієм Яценюком Держгеокадастром були сформовані такі пропозиції.
Для спрощення процедури оформлення у власність земельних ділянок розробляється система, яка передбачає всього два візити громадянина до органів державної влади. Перший раз – для подання заяви про отримання земельної ділянки, другий – для оформлення документа, який посвідчує право власності. Всі бюрократичні процедури, пов’язані з оформленням землі, пропонується покласти на ЦНАПи. Пілотні проекти для напрацювання алгоритмів уже реалізуються в окремих   ЦНАПах Київської, Чернівецької, Дніпропетровської областей на підставі укладених меморандумів з Держгеокадастром.
Пропонується законодавчо закріпити зобов’язання місцевих рад розглядати земельні питання не рідше, ніж раз на два тижні. План мінімум – вийти на середній термін оформлення ділянки в 4 місяці (зараз – до двох років).
Щоб глобально вирішити проблему використання земель без оформленого права власності слід впровадити низку заходів, які піднімуть собівартість незаконного використання землі вище точки рентабельності. Пропонується запровадити кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок; встановити кінцевий термін оформлення державними підприємствами своїх земель, а в разі порушення цих термінів – зараховувати такі землі до земель запасу; за рішенням суду вилучати сільгосппродукцію, вирощену на самовільно зайнятих землях, на користь держави.
Прирівняти договори про спільний обробіток землі, укладені державними підприємствами, до договорів емфітевзису, і встановити по цим площам спеціальну ставку земельного податку в 5% проти нинішніх 1%. Зобов’язати укладати такі договори виключно за результатами аукціону.
Реалізувати принципи децентралізації в земельних відносинах, делегувавши органам місцевого самоврядування повноваження із розпорядження землями сільгосппризначення державної власності за межами населених пунктів. Об’єднаним громадам землі державної власності можуть бути передані у комунальну власність.
Для підсилення ролі аукціонів скоротити перелік випадків, коли земля може набуватись у власність чи користування без аукціону. Таке право залишити лише для власників нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці; для особливих потреб держави – зокрема будівництва інфраструктурних об’єктів; для надро- та водокористувачів, які мають спецдозволи; релігійних організацій.
Створити спеціальну електронну платформу для проведення   земельних аукціонів – т.зв. «земельний eBay», на якій проводити аукціони в електронному форматі.
Визначити орган влади, який би здійснював комплексний контроль за використанням і родючістю ґрунтів.
Для запобігання зловживанням при передачі землі зобов’язати місцеві ради встановити паритет між кількістю ділянок, які планується продати на аукціоні, та для безоплатної передачі.
Усі нововведення в п’яти законопроектах, розроблених Держгеокадастром. У жовтні ці проекти можуть бути винесені на засідання Кабінету Міністрів, а згодом запропоновані депутатам.
Прес-служба Держгеокадастру