Ужгород - давньослов’янське поселення VI- VIIIст.

Окрасою міста є замок ХI – XIV ст. Середньовічний замок піднімається над містом на пагорбі вулканічного походження висотою до 30 м. у долині р. Уж і перекриває вихід з Ужанської долини. Як свідчать археологічні джерела, він споруджений на місці колишнього городища ранньозалізного віку та ранньосередньовічного слов’янського дерев’яного городища князя Лаборця. У XI ст. замок переходить під владу Угорського королівства і стає потужною фортецею , яку 1086 р. не зміг захопити половецький хан Кутеск. 1322р. угорський король Карл Роберт подарував замок своїм союзника – франко – італійським графам Другетам. Вони перенесли з Невицького до замку центр Ужанського комітету й володіли ним до 1691 р. У XVI ст.. Ужгород набуває важливого значення в боротьбі між Туреччиною, Трансільванським князівством і Габсбургами. Для реконструкції замку були запрошені італійські військові інженери, які впроваджують новітні досягнення фортифікації. Навколо палацу починають зводити нові могутні мури й п’ять бастіонів з гарматами. Північно – західний мур переходив у стрімкий схил скелі. ЇЇ захищав бастіон у формі кіля. 1685 р. Ужгород захопила Австрія. Новим власником міста став міністр внутрішніх справ Міклош Берчені. Замок вражав гостей великою колекцією картин,акварелей,гравюр,величезною бібліотекою. У XVIII ст.. замок реконструює французький інженер Лемер. У внутрішньому подвір’ї замку є колодязь глибиною 35 метрів.

У 12 км від Ужгорода на вершині скелі вулканічного походження на висоті 125 м над річкою Уж лежать залишки Невицького замку ХІ – ХІІІ ст., які свідчать про славну минувшину. На території замку виявлено городище ранньозалізного віку, а під замком – могильник з чотирьох курганних насипів куштановської культури. Уперше згадується 1274 р. як королівський замок. У 1311 – 1317 рр. був оплотом повстання руської знаті проти угорського короля Карла Роберта. Захопивши фортецю, Карл Роберт передає її у володіння графам Друґетам. Вони зміцнили й розширили замок і зробили його центром своїх володінь на Ужанщині. Він складався із трьох ліній оборони –зовнішнього валу, рову, внутрішнього валу із фортечною стіною і чотирма вежами. У центрі| замку височить донжон, увінчаний шатровим покриттям з оглядовим майданчиком. Звідси відкривається чудовий вигляд на гори і греблю на р. Уж. 1644 р. Трансільванський князь Дьєрд II Ракоці захопив і зруйнував замок. Біля замку зберігся парк Вагнера (1879).